Бу­динок актора створено 1948 року у якості куль­тур­но-просвітнього закладу Українсь­ко­го те­ат­раль­но­го то­варист­ва, що 1987 р. було ре­ор­ганізовано в Спілку те­ат­раль­них діячів України (сь­огодні — Національ­на Спілка те­ат­раль­них діячів України).

З 1981 р. Бу­динок актора міститься у приміщенні ко­лишньої караїмської кенаси. Її було спо­руд­же­но на кошти «тю­тюно­вих королів» Со­ломо­на і Мойсея Когенів 1900 р. за про­ек­том сла­вет­но­го архітек­то­ра Вла­дис­ла­ва Го­родець­ко­го (автора таких будівель, як Миколаївський кость­ол, Національний художній музей, «Бу­динок з хи­мера­ми» тощо).

В.Го­родець­кий надав цій унікальній ек­зо­тичній споруді в пла­ново-прос­то­рово­му вирішенні і в на­сиче­ному декорі рис вик­лючно східної азіатської архітек­ту­ри.

«Мо­литов­ний караїмський бу­динок — ви­шука­ний, але дещо пох­му­рий, оз­добле­ний зовні скуль­птур­ни­ми фан­тастич­ни­ми візе­рун­ка­ми і пись­ме­нами в мав­ри­тансь­ко­му стилі; двері й вікна його за­ок­руглені у вигляді підкови» (Пу­тево­дитель. К., 1917). А скуль­птур­но-оз­доблю­вальні роботи в кенасі ви­кону­вав Еліа Сала, і зроб­ле­не ним не мало аналогів у Києві.

Після ре­волюції 1917 р. кенасу було зак­ри­то, з 1926 р. будівлю пе­реда­но у ко­рис­ту­ван­ня просвітніх ус­та­нов. Під час війни тут пра­вила­ся римо-ка­толиць­ка служба Божа, потім діяв ляль­ко­вий театр, а згодом — кіно­те­атр. На пре­вели­кий жаль, за часів ра­дянсь­кої влади було втра­чено час­ти­ну архітек­турних де­талей будівлі.

Зараз ця спо­руда є за­тиш­ним кон­церт­ним залом на 200 місць: світла ліпнина, чудова акус­ти­ка, ка­мер­на сцена. Бу­динок актора має також фойє-вис­тавко­вий зал, те­ат­раль­ну бібліотеку.

У стінах Бу­дин­ку актора відбу­ва­ють­ся вис­та­ви і кон­церти, пре­зен­тації ча­сописів і книжок, творчі вечори, ювілейні свята і бенефіси, наукові кон­фе­ренції, художні вис­тавки.